anystan

Експорт-експеримент

Sat, 19 Dec 2009 04:07:21 GMT

Не знаю, що з того вийде, але експортував ЖЖ до Вордпреса. Подивимося... Мабуть це через те, що не слід серед ночі бути в інтернет-клюбі та юзати WiFi

Донецьк як острів

Fri, 18 Dec 2009 19:58:09 GMT

Завдяки снігу, який здавалося б поховав дороги Донецька, ще більше відчувається окремішність від світу. Сьогодні з Києва не приїхала купа цікавого люду, а хотілося б... Таке враження, що сніг перетворив Донецьк на купу островів серед снігу - каварень, де люди реально є. На вулицях - або камікадзе або нетверезі камікадзе. В Ганджубасі Сергій Бабкін - було б непогано бути там, але концерт вже закінчується та й кількість фанатів не сприяє. Скоро Київ, київський сніг і рівно 4 години аби побачити друзів. Цікаво, скільки вийде побачити? Я оце собі міркую, скільки маю написати аби бути задоволеним написаним, чи навіть не так, як я маю писати аби бути. Проблема стилю як на мене, це питання життєвої філософії і рівня довершеності, цього не навчитися. Напевно. Час рушати з інет-клубу, за сьогодні 1 стаття, купа зроблених справ і приємна втома. Попереду сніг, а може і ще один острівець.

Четверта програма циклу "Невідомий Донбас"

Mon, 14 Dec 2009 15:09:24 GMT

Слухати:

Качати тут: http://www.filehoster.ru/files/eb1826

ДЯКУЮ ВСІМ, ХТО ДОКЛАВ ЗУСИЛЛЯ ДО ЦЬОГО ПРОЕКТУ!

ПРИЄМНОГО ПРОСЛУХОВУВАННЯ!

Третя програма циклу "Невідомий Донбас" від ВВС

Mon, 14 Dec 2009 15:03:47 GMT

Слухати:)

Качати: http://www.filehoster.ru/files/eb1813

Друга програма циклу "Невідомий Донбас" від ВВС

Mon, 14 Dec 2009 14:57:00 GMT

Друга програма:

Качати тут: http://www.filehoster.ru/files/eb1805

осінь вечір пора вмирати

Wed, 11 Nov 2009 14:16:04 GMT

Іван АНДРУСЯК

* * *

осінь вечір пора вмирати
голос кришиться на вітру
сон раптовий як алігатор
підкрадається угору
теплий місяць до ока липне
над повіками нависа
відчувати жага велика
червоніти їдка краса

осінь вечір пора безлика
і нікого щоб застеріг
що немає на світі лиха
зрозумілішого за сніг
одержимішого за листя
присоромлене до гілок
правильнішого особисто
і вірнішого за курок

небо кришиться волохате
пальці злизує тінь густа
ні просити ні забувати
не відважуються вуста
золотиста скоринка смерті
тихо злущується зі слів
осінь вечір пора і фертик
серце тулиться до землі

Невідомий Донбас ВВС ІІІ

Wed, 11 Nov 2009 13:00:51 GMT

Отже і третя програма з циклу "Невідомий Донбас". Початок о 21:30 Слухати - там само. Марта Шокало зробила невеликий промо-ролик до неї, він тут www.youtube.com/watch

Боже, оперезай мене силою...

Wed, 11 Nov 2009 12:22:29 GMT

Кожен новий робочий день нагадує хресну дорогу. Лишилося ще 2 місяці, однак, терпіння на стільки немає. Алкоголь - нічим не зарадить, друзям і говорити годі. Може перепрофілюватися на якусь нормальну професію, наприклад, прибиральника сміття або пролетаря? Однак, переконаний, що і там доведеться відчувати результати свого правдошукацтва. Василь Стус клав рейки у київському метро і на донецькій залізниці - чим не вихід?

Невідомий Донбас ВВС ІІ

Tue, 10 Nov 2009 14:09:10 GMT

Сьогодні о 21:30 продовження циклу "Невідомий Донбас". Початок о 21:30 на Радіо "Ера". Для всіх, хто не зможе почути - посилання на вечірній ефір Української служби ВВС http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ Як на мене, перший випуск вийшов доволі органічним. Сподіваюся, що друга серія вийде ще ліпшою. Приємного прослуховування.

Настрій. Ольжич

Fri, 06 Nov 2009 17:18:10 GMT

РОБІТНЯ

День — прямокутник матового шкла,
Велика грудка кинутого снігу.
На ясність дум. На маєстат чола.
На стіл просторий і розкриту книгу.

Просте каміння — як прості слова,
Відбите світло — шелести і шуми,—
Вони звучать, мов мушля, що хова
Ще музику глибинної задуми.

Чим заступити ці легкі рядки,
Прозору радість творчого спокою,
Річевість і упевненість руки?

Та вийдеш ти з затишного покою,
І десь на розі, там, де ми берем
До рук газету, в поспісі зімняту,
Тебе розітне лезами сурем
Невблаганна екстаза атентату.

АНОНС "Невідомого Донбасу"

Fri, 06 Nov 2009 15:29:58 GMT

Друзі! А ось і анонс циклу "Невідомий Донбас" -
ПЕРША ПРОГРАМА ЦИКЛУ "НЕВІДОМИЙ ДОНБАС" ВИЙДЕ В ЕФІР 9 ЛИСТОПАДА З 21 ДО 22 ГОДИНИ. ДЛЯ ВСІХ "ЖАЙВОРІВ" - ПОВТОРЕННЯ ПРОГРАМИ З 6 ДО 7 РАНКУ 10 ЛИСТОПАДА. МІСЦЕ ТРАНСЛЯЦІЇ РАДІО ЕРА. Для найбільш зацікавлених - файл можна буде послухати на сайті української служби www.bbc.co.uk/ukrainian/

Предки

Sat, 31 Oct 2009 16:22:43 GMT

Вчора шукав матеріали по заселенню краю греками для ВВС. І випадково знайшов засновників свого роду. Помилки бути не може - людей з подібними прізвищами більше не було. Отже згідно з реєстром переселених з Криму греків, до села Стила (де досі живуть родичі) приїхало двоє засновників роду Мартиць Ілія Серафимович та Мартиць Грігорій Серафимович, які виїхали з села з аналогічною назвою Бахчисарайського району Криму. Отже, мій рід на цій донецькій землі вже 230 років!!! Однак, знайшов і сумні дані. Під час "Грецької операції" 1937-1938 років НКВС було розстріляно 3 особи з прізвищем Мартиць. І якраз двоє з того самого села де і досі живуть моя тітка і брат.

Невідомий Донбас ВВС

Wed, 21 Oct 2009 17:22:05 GMT

В цю неділю ВВС (персоніфікую Марта Шокало), закінчила запис програми "Невідомий Донбас" (всього 4 дні в Донецьку та області). В якості анонсу можна сказати, що там можна буде почути голоси молодих українських поетів - Сашка Демченка, Станіслави Орловської, Ірини Метелиці. Крім того, ціле сузір'я молодших та старших громадських діячів, починаючи від Отче і абсолютно неперевершеним балакуном та українцем Володимиром Березіним. Передбачаю, що оповідь про село Званівка стане родзинкою програми. Очікуваний вихід - у середині листопада. Сподіваюся, що всі-всі-всі, хто брав участь - почують себе. Вищий смак справи, яка вдалася, попри нинішній час убивць і жовтень за вікном. Перемовини щодо запису проекту тривали 1 рік і віра в диво перемогла, як і добра душа Марта, яка відстояла цей проект у Києві. Між іншим - це єдиний проект, який був підтриманий під час кризи. На жаль, до запису не потрапила сила-силенна цікавого люду. Але! Обіцяю, що все буде як буде.

О!

Wed, 21 Oct 2009 16:16:51 GMT

Нарешті мені знайшлося сил відмовитися від 3 робіт та заморозити ремонт і я можу приходити додому близько півночі і вставати не раніше 7:30. Як мало необхідно для щастя. Де б ще відшукати час для читання книг?

Січеслав. Антологія дванадцяти...

Thu, 08 Oct 2009 12:16:04 GMT

Дивно, але тільки у Січеславі вдалося написати коротко про антологію двонадцяти (тринадцяти) донецьких молодих українських поетів. Блукання містом безпомилково привели до будинку Дмитра Яворницького - патріарха духу і великого подвижника. Однак, на думку працівників музею - в них сьогодні неприйомний день. Але головне - несвідоме паломництво відбулося. Запланував на сьогодні ще і написання доповненого плану на "Невідомий Донбас", тепер можу хоч трохи розгрести справи. Наступним постом - текст передмови)

Січеслав. Дванадцятка...Слово про число дванадцять і чому воно дорівнюється тринадцяти

Thu, 08 Oct 2009 12:00:50 GMT

Нарешті, услід за Колумбом, Юзом та запорізькими козаками ми відкриваємо нову землю – Донбас. Попри всі зусилля радянського режиму знищити культурні прошарки та перетворити Схід на суцільну симфонію звуків важкої промисловості та землю обітовану для русифікованого чиновництва та «інтернаціоналізованої» маси пролетаріату, він пробуджується. Важкий колоніальний сон добігає кінця і ми можемо тепер побачити, що Донецьк – це не лише терикони, а й осередок сучасної української поезії. Йдеться не про муміфіковані спілки та спілочки, а про повноцінне повне життя та наснаги покоління, яке вимагає не тільки місця біля мікрофону, а й права на власну ідентичність. Відкриття Донецької літературної групи та її діяльність можна розбити на два періоди. Перший період слід пов’язувати з діяльністю Олега Солов’я та його «самвидавного» літературно-мистецького альманаху «Кальміюс», якому в цьому році виповнилося вже 10 років. Існуючи як абсолютно самобутнє явище, він став осередком сучасної української поезії, прози та публіцистики в межах всієї України, однак, з доволі відчутним східним, чи пак «східняцьким» поглядом. В цьому погляді не тільки доволі високий естетичний та етичний патос, а й відчайдушний спротив шароварщині та хохлізму в сучасній українській культурі. Діяльність Дмитра Білого, Анни Білої та Олега Солов’я у межах літературного угрупування “OST” витворила нову генерацію української прози та поезії Сходу. Попри свою територіальну приналежність, в них важко знайти провінційні мотиви, радше яскраве переживання межовості українського простору, за яким починається культурне креольство та небуття. Наступним етапом розвитку Донецької літературної групи стала поява в поза академічному форматі нових імен, які ми радо представляємо сьогодні нашим читачам. Частина з них – насамперед Сашко Демченко, Олексій Чупа та Станіслава Орловська є місіонерами українського поетичного слему, поезії, що промовляється до читача, вимагає його уваги та оцінки. Однак, цього разу осередком їхньої діяльності можна назвати не літературний альманах «Кальміюс», а річку з однойменною назвою, яка ділить навпіл центр Донецька. Маючи свою власну слухацьку та читацьку аудиторію, ці молоді поети змогли перетворити репрезентацію свого поетичного хисту на андеграундну культурну діяльність. Що найцікавіше, жива українська поезія Донецька змогла прихилити серця не тільки Сходу, оскільки більшість українських слемерів Донецька є постійними гостями «Київської барикади», «Дня незалежності з Махном», «Харківської барикади» та навіть турами з сучасними українськими поетами, наприклад, Сергієм Жаданом. Прикметною рисою представленої української поезії Донбасу є доволі високий рівень інтровертованості авторів, який надолужується доволі відвертими діалогом з читачем, що переходить в повноцінну провокацію. Емоційність їхньої поезії викликана не тільки бажанням урізноманітнити поетичне полотно, а й викликати зворотну реакцію, дати можливість пережити часово-якісні виміри простору – від «часу убивць» до «лінії смерті», степову поезію та її стихію. Корені молодої донецької поезії розлогі, тут можна знайти не тільки голоси та образи Розстріляного Відродження, а й голоси найкращих представників шістдесятництва. Наявність традиції і апеляція до неї в поезіях молодих літераторів показує на нове розуміння якості літературного процесу, необхідності відкриття через себе тексти, в яких досі живуть Василь Стус і Галина Гордасевич, проходять державною ходою Олена Теліга і Олег Ольжич, українські футуристи та неокласики. Якщо за словами французького філософа Еміля Мішеля Чорана - людина живе не в країні а в середині мови, і мова – це її єдина Батьківщина ми можемо за допомогою цієї збірки пересвідчитися у тому, що в Донецьку і на Сході з’являються нові будівничі. Спочатку у антології передбачалося 12 авторів, провісників та теслярів цієї метафізичної будови, однак нами було вирішено розмістити тексти тринадцятого автора – Дмитра Пастернака, чиї тексти російською були перекладені Олегом Солов’єм і стали одним з наріжних каменів цієї антології.

На шляху до драматичного. Мій другий день народження.

Thu, 01 Oct 2009 15:41:42 GMT

Життя стає все більш драматичним і насиченим такими півтонами та обертами, що аж дух захоплює. Ранок ознаменувався моторошними картинами. Під час виїзду з Донецька в область вранці, я їхав з водієм на одній дуже маленькій вуличці, де ледве проїзджають по одній машині в кожен бік. Якась іномарка на наших очах збила величезного бульдога і відкинула його на наш бік. Машина перед нами зупинилась, ми так само. Собака сіла на дорозі і подивилася в наш бік. В очах її було стільки невимовного, що аж стало моторошно. З пащеки та носа собаки лилася кров, дуже яскрава. Це тривало 3-4 секунди. Потім ззаду в нас врізалася вантажівка Газ, яка везла пиво. Нас викинуло на зустрічну, а вантажівка продовжила рух і вдарила ще і ту машину, яка була попереду нас. Наша машина знищена повністю. ДАЇ після виклику приїхало тільки через годину, а вже за дві години мусив приймати 63 співбесіди за 66 кілометрів від місця аварії. Деньок, як то кажуть, вдався...

Борис Пастернак. Гамлет.

Thu, 01 Oct 2009 15:29:57 GMT

Борис Пастернак

ГАМЛЕТ

Гул затих. Я вышел на подмостки.
Прислонясь к дверному косяку,
Я ловлю в далеком отголоске,
Что случится на моем веку.

На меня наставлен сумрак ночи
Тысячью биноклей на оси.
Если только можно, Aвва Oтче,
Чашу эту мимо пронеси.

Я люблю твой замысел упрямый
И играть согласен эту роль.
Но сейчас идет другая драма,
И на этот раз меня уволь.

Но продуман распорядок действий,
И неотвратим конец пути.
Я один, все тонет в фарисействе.
Жизнь прожить - не поле перейти.

Висоцький "Гамлет" (в продовження теми)

Wed, 30 Sep 2009 12:27:36 GMT

Я только малость объясню в стихе -
На все я не имею полномочий...
Я был зачат, как нужно, во грехе -
В поту и нервах первой брачной ночи.

Я знал, что, отрываясь от земли,-
Чем выше мы, тем жестче и суровей;
Я шел спокойно прямо в короли
И вел себя наследным принцем крови.

Я знал - все будет так, как я хочу,
Я не бывал внакладе и в уроне,
Мои друзья по школе и мечу
Служили мне, как их отцы - короне.

Не думал я над тем, что говорю,
И с легкостью слова бросал на ветер -
Мне верили и так, как главарю,
Все высокопоставленные дети.

Пугались нас ночные сторожа,
Как оспою, болело время нами.
Я спал на кожах, мясо ел с ножа
И злую лошадь мучил стременами.

Я знал - мне будет сказано: "Царуй!" -
Клеймо на лбу мне рок с рожденья выжег.
И я пьянел среди чеканных сбруй,
Был терпелив к насилью слов и книжек.

Я улыбаться мог одним лишь ртом,
А тайный взгляд, когда он зол и горек,
Умел скрывать, воспитанный шутом,-
Шут мертв теперь: "Аминь!" Бедняга Йорик!..

Но отказался я от дележа
Наград, добычи, славы, привилегий:
Вдруг стало жаль мне мертвого пажа,
Я объезжал зеленые побеги...

Я позабыл охотничий азарт,
Возненавидел и борзых, и гончих,
Я от подранка гнал коня назад
И плетью бил загонщиков и ловчих.

Я видел - наши игры с каждым днем
Все больше походили на бесчинства,-
В проточных водах по ночам, тайком
Я отмывался от дневного свинства.

Я прозревал, глупея с каждым днем,
Я прозевал домашние интриги.
Не нравился мне век, и люди в нем
Не нравились,- и я зарылся в книги.

Мой мозг, до знаний жадный, как паук,
Все постигал: недвижность и движенье,-
Но толка нет от мыслей и наук,
Когда повсюду им опроверженье.

С друзьями детства перетерлась нить,
Нить Ариадны оказалась схемой.
Я бился над словами "быть, не быть",
Как над неразрешимою дилеммой.

Но вечно, вечно плещет море бед,-
В него мы стрелы мечем - в сито просо,
Отсеивая призрачный ответ
От вычурного этого вопроса.

Зов предков слыша сквозь затихший гул,
Пошел на зов,- сомненья крались с тылу,
Груз тяжких дум наверх меня тянул,
А крылья плоти вниз влекли, в могилу.

В непрочный сплав меня спаяли дни -
Едва застыв, он начал расползаться.
Я пролил кровь, как все,- и, как они,
Я не сумел от мести отказаться.

А мой подъем пред смертью - есть провал.
Офелия! Я тленья не приемлю.
Но я себя убийством уравнял
С тем, с кем я лег в одну и ту же землю.

Я Гамлет, я насилье презирал,
Я наплевал на датскую корону,-
Но в их глазах - за трон я глотку рвал
И убивал соперника по трону.

Но гениальный всплеск похож на бред,
В рожденьи смерть проглядывает косо.
А мы все ставим каверзный ответ
И не находим нужного вопроса.

"Я - Гамлет. Холодеет кровь...

Wed, 30 Sep 2009 11:36:49 GMT

Я - Гамлет.

</font>

Я - Гамлет. Холодеет кровь,
Когда плетет коварство сети,
И в сердце - первая любовь
Жива - к единственной на свете.

Тебя, Офелию мою,
Увел далёко жизни холод,
И гибну, принц, в родном краю
Клинком отравленным заколот.

Этико-интуитивный экстраверт - "Наставник" (Гамлет, ENFJ)</h1>

Описание по функциям

1. Е - этика эмоций

Владеет широким набором эмоциональных состояний. Драматические эмоции быстро переходят в комические или переплетаются с ними. При посторонних же может себя вести спокойно и с достоинством. Наделен даром эмоционального сочувствия - эмпатии. Переживает эмоции другого человека как свои собственные. Переполнение отрицательными эмоциями нередко приводит к психическим срывам. Выразителен в мимике, жестах, взгляде, интонациях и других эмоциональных сигналах. Хороший актер или оратор. Постоянно перевоплощается в какой-нибудь образ. Близким людям бывает тяжело вынести его эмоциональный напор. Постоянно обостряет ситуацию, нагнетает эмоциональное напряжение. Ему не дано обрести умиротворение и душевный покой.

2. Т - интуиция времени

Хорошо понимает развитие ситуации во времени. Предчувствуя тревожную ситуацию, готовится к ней заранее - продумывает запасные варианты. Предупреждает людей о грозящей им опасности. Человек постоянно колеблющийся и сомневающийся. Ему бывает нелегко принять важное решение. Однако после того как решение принято, уже не передумает и не повернет назад. Его мировоззрение с течением времени может поменяться на диаметрально противоположное. Внутренне очень противоречив. Улавливает фальшь и несоответствие между словами и реальным поведением людей. Обычно интересуется темами, связанными с судьбой и другими загадочными явлениями. Любит уединяться и размышлять о смысле жизни, прошлом и будущем. Все проблемы рассматривает с глобальной, философской точки зрения.

3. Р - деловая логика

Заставляет себя заниматься делом, приносящим конкретную пользу. При этом выполняет работу качественно, не любит переделывать. Ему нравится преодолевать себя, осваивая трудные технологии. По темпераменту нетерпелив и неусидчив. Долгое сидение на месте приводит к мышечным болям. Ему трудно расслабиться даже во во время сна. Нередко обладает организаторскими способностями. Однако длительная деловая активность сильно истощает его. Раздает людям много мелких поручений, поэтому не успевает за всем уследить и нервничает. Ему тяжело работать при свидетелях. Любые быстрые движения и резкие звуки его раздражают. Однако умеренный звуковой фон повышает его работоспособность.

4. S - сенсорика ощущений

Боится болезней и физических страданий. С трудом избавляется от вредных привычек. В сексуальной сфере нередко отличается крайностями: от безразличия до извращенности. Много внимания уделяет своему внешнему виду. Одевается либо подчеркнуто вычурно и аристократично, либо совсем просто. Эстетика наружности доставляет ему много радостей или огорчений. В питании капризно избирателен, склонен к сочетанию продуктов с противоположными вкусами. Однако бывает и совсем непритязателен в пище, лишь бы она подавалась регулярно. Отношение к себе оценивает по желанию людей заботиться о нем, терпеть его странные вкусы и привычки. Не любит, чтобы к нему прикасались. Плохо себя чувствует в замкнутых пространствах.

5. L - структурная логика

Нуждается в организованности и порядке вокруг себя. От этого зависит его физическое самочувствие. Его расслабляют медленные, скрупулезные занятия, требующие сосредоточенности. Жизнь по строгой системе идет ему на пользу. Неясности, непредсказуемости, постоянная смена распорядка угнетают его здоровье, твердую опору. Хорошо схватывает малейшие отклонения от привычной схемы событий. Однако в своих логических выводах довольно субъективен. Его обобщения нередко страдают односторонностью. Ему нравится логика системы. Стремится все упорядочить, ограничить разумными, с его точки зрения, рамками и правилами. Однако для себя делает исключение.

6. F - силовая сенсорика

Бурно протестует против силы и грубости. Настроен на исключительно вежливое и предупредительное обращение. В состоянии аффекта ни перед чем не остановится. Его собственная сила резко возрастает в экстремальной ситуации (паника, неразбериха). В этом случае ведет себя уверенно и решительно. В то же время беззащитен против силы, если эмоционально и душевно сломлен. Воспринимает в такой ситуации покорность судьбе как неизбежность. Из истерического состояния его может вывести только внезапная сила. Неожиданно нанесенный удар его отрезвляет. Чтобы подавить неуправляемые эмоции, нуждается в помощи со стороны.

7. R - этика отношений

Не уверен в прочности отношений, которые его связывают с другими людьми. Ищет постоянных словесных и иных подтверждений чувств. Очень ревниво относится к соперникам. Хорошо прогнозирует развитие отношений во времени. Критик и обличитель нравов. Сам бывает либо верным и преданным партнером, либо ветреным донжуаном. Его болезненное место - надежность отношений с людьми, которым доверился. Тех, кто его однажды подвел, не прощает. Очень обидчив и злопамятен. От людей предпочитает держаться на дистанции. Сильно занижает собственную оценку в глазах окружающих. Другая его крайность в отношениях - навязчивость и самолюбование.

8. I - интуиция возможностей

В деле проявляет самые неожиданные таланты и способности. Очень хочет, чтобы его старания и достижения хвалили. Тяготеет к нестандартным, иногда шокирующим формам поведения. Умеет использовать способности людей в деле, распределяя роли в группе. Часто хороший педагог и воспитатель коллектива. Личность формирует в кропотливом труде. Хочет принести пользу всему человечеству, частичное решение проблем его не устраивает. Нередко занимает бескомпромиссную позицию, казалось бы, по мелкому или второстепенному вопросу. Ищет самые сложные и захватывающие дела. Однако очень переживает, если его критикуют, так как воспринимает это как крах своих идеалов. Для него характерно чувство собственной неполноценности, которое может компенсироваться демонстративной манерой поведения.

Внешние признаки

Принадлежность человека к данному социотипу легче всего определяется по лицу и манере держаться. Прежде всего обращают на себя внимание печальные, томные глаза. Если еще при этом усилен этический компонент, то в них хорошо заметен блеск одержимости, выдающий сильный внутренний эмоциональный накал. Фигура у ЭИЭ чаще всего худощавая, руки и ноги тонкие. Походка -тем более быстрая, - чем сильнее выражена эмоциональность. ЭИЭ в этическом варианте люди очень юркие, подвижные. При этом для них характерна плохая координация движений, может даже создаться впечатление, что они намеренно "выделываются". Одна из наиболее характерных деталей лица - довольно крупный, чаще прямой и острый нос. Курносые среди представителей этого социотипа нами не встречались ни разу. Для ЭИЭ характерна некоторая величавость в облике, даже высокомерность. Такое впечатление создается из-за того, что голову держит высоко, взгляд направлен поверх головы за человека.

Манера общения

ЭИЭ в общении тяготеет к компании, где проявляются положительные эмоции, звучат остроумные шутки или анекдоты. Очень любит посмеяться, эмоционально разрядиться. Его собственные эмоции носят бурный, драматический характер. Старается всячески сдерживать себя, но совершенно неожиданно для окружающих может сорваться, выскочить, обратить на себя внимание. В беседах часто предупреждает собеседника о возможных опасностях. Склонен драматизировать события, мир видит в темных тонах. Его речь часто наполнена пафосом, иногда говорит с придыханием на манер артистки Татьяны Дорониной. В общении бывает довольно навязчив, пристает с разговорами, комментирует события. Не может не высказать своего мнения партнеру. Люди этого типа могут вести диалоги сами с собой, произносят иногда речи в транспорте (при чрезмерном развитии эмоционального компонента). Люди такого типа обладают большим ораторским мастерством, умеют "красиво" говорить. Кроме драматических эмоций в речи присутствует иногда едкий юмор, сарказм с оттенком ехидства. Умело сочетая юмор с трагедией, выстраивают напряженные, захватывающие сюжеты. Верят только той информации, которая где-либо официально опубликована. Неофициальным идеям и теориям не доверяют. Уделяют внимание сплетням, любят обсуждать пикантные подробности личной жизни других людей. Любят фантазировать, долго развивать одну тему. Умеют убеждать окружающих в своей правоте. Созданные ими проекты носят всегда глобальный характер, хотя и начинаются с мелочи. Склонны делать "из мухи слона" Дополнение к внешним признакам Одежда ЭИЭ часто бывает дисгармоничной. Как правило, неудачно подбирает предметы туалета друг к другу. Украшения могут не сочетаться с общим стилем одежды. Часто присутствует какая-то одна деталь, которая бросается в глаза и плохо вяжется с внешним обликом в целом. Причем, взятая отдельно, она выглядит вполне нормально. Зная это, ЭИЭ придирчиво относится к своей внешности и не любит, когда ее оценивают.

Особенности поведения

Одна из наиболее характерных особенностей поведения ЭИЭ, позволяющая уверенно идентифицировать этот социотип, - отношение к людям в зависимости от их положения в иерархии власти. Если человек стоит ниже его по служебному положению, то отношение к нему прохладно-пренебрежительное. К вышестоящим начальникам проявляет уважительное отношение. Верит в авторитеты, уважает принцип "вождизма". Подчеркивает уникальность идеи, которой одержим. Другая особенность поведения, свойственная всем ЭИЭ, заключается в том, что они не могут работать рядом с кем-то, на глазах у других. Поэтому склонны давать людям всяческие поручения, чтобы отправить их в другое место. Манеры поведения ЭИЭ, особенно у интуитивного подтипа, могут быть весьма своеобразны с точки зрения их соответствия сегодняшним нормам. Ведет себя порой так, как человек из прошлого века. В этих манерах есть что-то дворянское, аристократическое. Настроен на исключительно вежливое, корректное обращение, без грубости и понуканий. Легко берется за решение самых трудных, казалось бы, проблем. Например, изучение нескольких иностранных языков в короткий срок. Своим поведением указывает условность барьеров, ограничивающих возможности человека. Так, Георгий Лозанов придумал метод интенсивного изучения иностранных языков за короткое время. Иногда бывает склонен к мистике, необычным, загадочным явлениям, предзнаменованиям, экзотическим религиям и т.п. Любит уединяться и размышлять о смысле жизни, о месте и роли человека в ней.

Рекомендации

Наиболее развитой стороной Вашей личности является способность испытывать сильные чувства и эмоции. Вы - человек со сложным духовным миром, полным контрастов и противоречий. Ради истинных, глубоких чувств Вы можете пожертвовать многим.
Свойственная Вам поэтичность натуры позволяет выразить испытываемые Вами чувства в образной форме, часто драматической, иногда трагикомической. Вы можете обладать талантом оратора, умеющего зажечь речью большое количество людей, даже если Вы об этом и не подозреваете.
Вас можно назвать человеком дальновидным и предусмотрительным. Вы хорошо чувствуете назревание кризиса в развитии событий и умеете принять меры заранее, чтобы избежать его. Окружающих Вы также стремитесь предупредить о возможных неприятностях, грозящих им. В этом находит выражение общая гуманитарная на-правленность Вашей личности. Вы - человек довольно принципиальный, не прощаете несправедливых обид и унижений. Ради этого, все обдумав и взвесив. Вы способны предпринять самые решительные меры. Однако в некоторых случаях Ваша принципиальность может быть негибкой, а решительность чрезмерной. Стремитесь проявлять сдержанность в экстремальных ситуациях, принимать решения в спокойном состоянии.
Ваша основная проблема - неумение избегать ситуаций, доставляющих страдания и неприятные ощущения. Вам не всегда легко вписаться в новое общество, уйти от неприятного общения с неинтересными людьми. Вы проявляете неуверенность в своем вкусе, неумение правильно проследить за своим здоровьем.
Для Вас характерно неумение найти внутреннее равновесие с самим собой. Избегайте излишней драматизации событий. Разряжайте накопившиеся эмоции в художественном творчестве, в самодеятельности: пении, игре на музыкальных инструментах, театральном искусстве и т. д.
Не стремитесь произвести впечатление во что бы то ни стало. От этого могут пострадать Ваши интересы или здоровье. Одевайтесь в соответствии с погодой, соблюдайте последовательность в приеме блюд, отдавайте предпочтение здоровой пище. Старайтесь, чтобы Ваш облик и стиль одежды соответствовали конкретной обстановке.
Не будьте так недоверчивы к комплиментам и оценке Вашей внешности. Не ищите в этом подвоха. Чтобы болезненно не воспринимать повышенный интерес к себе, тренируйтесь работать открыто, на людях. Больше доверяйте людям, не думайте, что они хотят Вам плохого.
Еще одна Ваша проблема - это не всегда успешное проявление своих деловых качеств, желание показать себя предприимчивым, активным человеком. Не преувеличивайте значимость своей деловой инициативы. Всегда задавайте себе вопрос, насколько реальны Ваши призывы к действию, могут ли они привести к конкретным положительным результатам. Преодолевайте в себе нежелание считаться с повседневными конкретными делами, в том числе домашними. Конкретнее формулируйте свои проблемы, не будьте навязчивыми по отношению к другим людям.
Ваше общение с людьми может быть затруднено также из-за проявления излишней официальности. Избегайте высокомерия, будьте более демократичны и просты с людьми, не злоупотребляйте иронией и насмешками. Ваша склонность к сарказму может обидеть людей и отвернуть их от Вас.

ЖЖ

Mon, 14 Sep 2009 08:36:26 GMT

Живий журнал залишається в житті тільки у вигляді ленти друзів. Читати інших, радіти разом з ними, переглядати їхні світлини - нібито спостереження за ближніми. Народження доньки та інші менш але радісні події чомусь не влазять у межі посту, я би навіть сказав, знаходяться поза його форматом. Життя прекрасне, мої шановні, варто лише докласти максимум зусиль і випнутися з усіх своїх шкір.

Містичні дзвони

Mon, 17 Aug 2009 21:53:14 GMT

Історія зі Званівкою отримала своє несподіване продовження. Років з чотири тому, я натрапив на цікавий текст польською мовою про історію старовинних дзвонів, які належали лемкам, виселених з території Дрогобицької області. Перед Другою Світовою війною практично всі дзвони, які належали лемкам, були заховані в землю. В ньому йшлося про те, що частина переселенців з числа старих лемків познаходила свої дзвони і навіть привезла їх в Україну, по-моєму в Херсонську область, де поставила їх на новозбудовані церкви. Текст дуже потужний, тому буду вдячний тому, хто його справді художньо перекладе якісною українською:

Super Nowości 13-15 March 1998, autorem jest Krzysztof Potaczała

Milczące dzwony
Zakopywano je w ziemi. Żeby ukryć. Przed najeźdźcą. Niemieckim. Sowieckim. Żeby ręce wroga nie przetopiły świętych dzwonów. Na broń, rury czy pomniki komunistycznych bohaterów.

Co stało się z ponad 400 dzwonami, które przed wojną ogłaszały mieszkańcom tych ziem, że nadszedł czas na modlitwę albo że zbliża się niebezpieczeństwo? Pytanie, na które nie odpowiedzą bez wątpliwości ani historycy, ani ludzie starsi, którym udało się pozostać na ojcowiźnie, unikając przymusowego wysiedlenia na Wschód.
- Ciężki temat i wciąż delikatny - mówi znajomy historyk, jeden z największych znawców przedwojennych Bieszczadów. Od razu zaznacza, że "nie poda do prasy swojego nazwiska". - Kiedyś przy każdej cerkwi był dzwon, a często nawet kilka. To był prestiż dla danej parafii, toteż przywiązywano do nich dużą wagę. Kiedy podczas pierwszej wojny światowej masowo zaczęto konfiskować dzwony, tutejszy lud dobrze to zapamiętał. Wiedział, że w obliczu kolejnego konfliktu zbrojnego dzwony spotka podobny los, a Sowieci czy Niemcy pozostaną nieczuli na błagalne prośby o ich pozostawienie. Gdy w l939 roku zbliżała się wojenna pożoga, miejscowi nie tracili czasu i większość dzwonów ukryli, zabezpieczając je przed niechybnym rabunkiem.
Gdy w 1947 roku południowo-wschodnie kresy Rzeczpospolitej objęła akcja "Wisła", okoliczna ludność zakopała w ziemi kolejne dzwony. Przede wszystkim dlatego, że miała nadzieję, iż kiedyś tu wróci. Stało się jednak inaczej, a wielu ze świadków tamtych wydarzeń zabrało tajemnicę ukrycia dzwonów do grobu. Kiedy cztery lata później Bieszczady zachodnie wróciły do Polski, władza ludowa zaczęła węszyć, a każdy odnaleziony dzwon konfiskowano. - Prawdopodobnie właśnie w tym czasie wykopano dzwony należące do cerkwi w Ustrzykach Dolnych, ale na tym ślad się urywa - przypomina sobie znajomy historyk. - Nikt nic nie widział, nikt nic nie słyszał, można więc przypuszczać, że wywiózł je gdzieś Urząd Bezpieczeństwa.

Takich tajemnic jest wiele. Nie wiadomo, gdzie powędrowały dzwony z Rabego, które dzięki stanowczej postawie miejscowych parafian dość długo im służyły. Ale UB pozostał nieugięty i w 1953 roku dzwony skonfiskowano. A co stało się z dzwonem wiszącym jeszcze w latach 60-ch na dzwonnicy, przy kościele Najświętszej Marii Panny w Ustrzykach Dolnych, na którym widniał niewyraźny napis w języku ukraińskim? Można być niemal pewnym, że spotkał go ten sam los co dziesiątki innych w całych Bieszczadach; które ludowa władza wywoziła w sobie tylko znane miejsca. Ile pomników ówczesnych " czerwonych bohaterów" z nich odlano? Bo że tak się stało, nie ulega wątpliwości, o czym świadczy choćby przykład pomnika generała Karola Świerczewskiego w Przemyślu, w dużej części stworzony z przetopionych bieszczadzkich dzwonów. - Do dziś żyją ludzie uczestniczący w akcjach konfiskaty dzwonów jednak żaden z nich nie otworzy ust na ten temat - mówi niestrudzony badacz tych ziem.
Jego słowa potwierdza Bogdan Augustyn, wiceprezes Bieszczadzkiego Towarzystwa Opieki nad Zabytkami w Ustrzykach Dolnych, który wielokrotnie próbował dotrzeć do funkcjonariuszy UB i milicji z tamtego okresu, lecz nigdy w zadowalającym stopniu mu się to nie udało.
- Oceniam, że mimo - wszystko więcej dzwonów zginęlo w latach 1946 - 1947 niż po l951 roku
- twierdzi B. Augustyn. - Niewątpliwie jednak wiele z nich nadal spoczywa w ziemi, więc istnieje szansa, że kiedyś ujrzą światło dzienne.
Po kilkudziesięciu latach milczenia, dopiero na początku lat dziewięćdziesiątych o bieszczadzkich dzwonach z dawnych cerkwi znowu zaczęło być głośno, kiedy swoją ojcowiznę coraz częściej zaczęli odwiedzać byli gospodarze tego terenu, a także ich potomkowie. Nadal próbują oni odszukać miejsca, w którvch kilkadziesiat lat temu zakopano dzwony. Wiele z tych prób kończy się niepowodzeniem - tak było w 1993 roku w Dydiowej, gdzie w l945 roku mieszkańcy wioski zakopali trzy dzwony; tak było też w Łokciu oraz Trzciańcu, gdzie poszukiwania również nie przyniosły efektu.
Sprzeczne informacje pochodzą o dzwonach z Lutowisk - jedni twierdzą, że nadal spoczywają w ziemi, drudzy zaś, że nocą wywieźli je w nieznanym kierunku obcy ludzie. Podobnie niepewna relacja mówi o dzwonach z Beniowej, które ponoć zabrali podczas wysiedleń polscy żołnierze, a także o dzwonach z Sianek zarekwirowanych rzekomo przez Niemców lub - jak chcą inni - ukrytych w studni obok dzwonnicy. Sukcesem natomiast zakończyły się poszukiwania w Żurawinie, kiedy to w 1989 roku dawni mieszkańcy wsi, żyjący obecnie w okolicach Chersonia na Ukrainie, odnaleźli schowany dzwon i zabrali do siebie. Jakimś cudem ocalał dzwon z Ruskiego, znajdujący się dziś przy kościółku w Chmielu, oraz dzwony z Liskowatego. Udało się ponadto uratować, też nie wiadomo jakim sposobem, jeden z dzwonów w Hulskiem, który teraz służy rzymskim katolikom w Terce. A co stało się z dziesiątkami innych dzwonów, o których nie ma szczątkowej choćby informacji? Z tymi ze Smolnika, Stuposian, Ustrzyk Górnych, Tarnawy Niżnej, Wołosatego, Bukowca, Caryńskiego, i wielu innych miejscowości? Niektórzy są zdania, że tego nie dowiemy się już nigdy.
Oficjalnie do zakopania dzwonu przed wysiedleniem przyznali się byli mieszkańcy Bystrego koło Czarnej, którzy w 1993 roku przyjechali odwiedzić swoją wieś. Byli jednak zbyt naiwni i miejsce ukrycia pod podłogą cerkwi wskazali nie tej osobie co trzeba. Po wyjeździe Ukraińców, obdarzony przez nich zaufaniem mężczyzna włamał się do nieczynnej świątyni, wyciągnął dzwon, a następnie ukrył w lesie z późniejszym zamiarem sprzedania go za niemałą sumę pieniędzy.

W 1993 roku spod tej cerkwi mieszkaniec Bystrego wykopal zabytkowy dzwon

- Na szczęście mężczyzna, do dziś mieszkający w Bystrem, miał zbyt długi język i o swoich niecnych planach wygadał sie kilku napotkanym osobom, a te powiadomiły policję - wspomina B. Augustyn. - Wykopany w lesie dzwon, pochodzący z lat dwudziestych obecnego stulecia, trafił najpierw na komisariat w Czarnej, potem do komendy w Ustrzykach Dolnych, a następnie do Michniowca, gdzie - mniej więcej w tym samym czasie - zginął z tamtejszej dzwonnicy inny dzwon.
Ta historia do dziś owiana jest mgiełką tajemnicy. W lutową noc l993 roku 80-kilogramowy dzwon zniknął, a na ślad przestępców nie natrafiono do dziś. Pierwszym, który zauważył ogołoconą dzwonnicę był ówczesny prezes Towarzystwa Opieki nad Zabytkami, Zdzisław Kwasek. O zdarzeniu powiadomił policję w pobliskiej Czarnej, a także księdza proboszcza, który jednak oficjalnego doniesienia o kradzieży nie złożył. W feralną noc nikt niczego nie zauważył, choć w pobliżu dawnej cerkwi, która od lat służy jako kościół, mieszkają ludzie. Nie ulega wątpliwości, że złodziei musiało być co najmniej dwóch - żaden mężczyzna bowiem nie byłby w stanie znieść tak ciężkiego dzwonu po bardzo stromych schodach prowadzących z dzwonnicy. Musiał też być przygotowany samochód, bo trudno uwierzyć w to, że przestępcy transportowali go na plecach.
W ostatnich latach stwierdzono zaledwie jeden przypadek odnalezienia dzwonów, pochodzących z cerkwi w Dźwiniaczu Dolnym, a zakopanych w latach czterdziestych w Romanowej Woli w gminie Olszanica.

Jeden z odkopanych dzwonów - odnaleziony w Woli Romanowej

Było to w sierpniu l995 roku. Różnica między wcześniejszymi próbami poszukiwawczymi polegała jednak na tym, że cała akcja została uzgodniona z wojęwódzkim konserwatorem zabytków i lokalnymi władzami, a miejsce ukrycia dzwonów wskazał 95-letni wówczas mieszkaniec Ustrzyk Dolnych, Józef Dawid. Oprócz niego także inni miejscowi Ukraińcy wiedzieli o zakopanych dzwonach, ale bali się komukolwiek zdradzić tę tajemnicę. - Nic w tym dziwnego - twierdzi B. Augustyn. - Nieliczna społeczność greckokatolicka w tym rejonie przez lata byla szykanowana; ludzie ci obawiali się, że w razie odnalezienia dzwony trafią w niepowołane ręce.
Po prostu - nie mówili, bo się bali i jest to zupelnie zrozumiale.
Dziś dzwony wykopane w Romanowej Woli służą cerkwi w Ustrzykach Dolnych.

Montaż jednego z dzwonów na dzwonnicy w Ustrzykach Dolnych. Styczeń '98

Głównie dlatego, że miały konkretnego adresata. Pozostałe nadal spoczywają w ziemi i żyje jeszcze wielu ludzi, którzy dokładnie wiedzą, w którym miejscu. Dopóki jednak greckokatolickie świątynie w Bieszczadach można będzie - jak obecnie - policzyć na palcach jednej ręki, nikt z obdarzonych zaufaniem przez swoich ojców i dziadów osób nie odważy się pisnąć słowa.

Przeczytaj ten artykul po angielsku.

Return to Lemko Home Page

Return to InfoUkes Home Page

Page Created: June 15th 1998
Last Revision: February 21st 1999

We welcome questions and comments. Please send them to Walter Maksimovich.

®1998 InfoUkes Inc.. All Rights Reserved.

ТАК ОСЬ, з моменту прочитання, я зрозумів, що дзвони з села Лісковате досі не знайдені. Я марив цими дзвонами, думав як можна їх знайти і привезти в України лемкам, чиї прадіди створили їх. Як символ їхньої віри та пам'ять про предків, які назавше лишилися там, в Польщі. Під час написання передостаннього посту, брат мого гарного друга повідомив, що його дід був свідком та учасником заховання дзвонів в селі Лісковате і перед смертю перед цю таємницю своїм родичам!!! Тобто, я вийшов на слід лісковатівських дзвонів. З завтрашнього дня починаю шукаю контакти в Польщі та Україні аби знайти та повернути ці дзвони. Схоже, що ця мрія починає справжуватися. За переклад з польської - з мене буде величезна вдячність. Друзі - прагніть і отримаєте!

Матеріал про Званівку-Лісковате

Mon, 17 Aug 2009 17:02:57 GMT

Колись було написано... http://ngo.donetsk.ua/print/pubjourn/44/

Лісковате-Званівка

Mon, 17 Aug 2009 16:55:51 GMT

На минулому тижні був у Званівці, селі Артемівського району. Після Другої світової війни туди переселили ціле сіло лемків - Лісковате Хирівського району Дрогобицької області (нині навіть району такого инемає). Під'їхав до жіночки, яка торгувала картоплею, баклажанами та помідорами. Кажу почому, а вона посміхається у відповідь. Дивлюся, а за спиною в неї величезні різьблені ворота з півниками, кований український прапор. Запитую, чи її батьки не переселенці, а вона каже, ні, просто в них навчилися. І відразу похвалила їх, каже такі молодці, приїхали до нас і мову зберегли і звичаї і нас дечому навчили. До речі, з одного навколишніх сіл родом Микита Шаповал, батько української соціології та ректор одного з перших українських діаспорових університетів. Отакі паралельні світи, які знайшли спільну мову. Коли цих переселенців привезли до Званівки серед зими, не було навіть хат, в яких вони мали бути поселені. І село прийняло їх до своїх помешкань, доки вони не відбудувалися.

Ремонт

Sat, 08 Aug 2009 13:53:56 GMT

Ремонт в хаті нагадує боротьбу розуму і душі. Душа вимагає всього і негайно, а розум підказує, що слідом за електрикою доведеться штукатурити. Якось випало з голови, що слід згодом купувати нові шпалери:) Вчора встиг написати статтю за одну годину. Растьот праізвадітельнасть труда!